Незалежний культурологічний часопис "Ї". Число 1. 1995 рік
Ставок:
2
2
Макс. ставка:
101 грн
101 грн
Додано:
25.02.2023, 03:28
25.02.2023, 03:28
Стежить за лотом: 2 людей
Додано:
25.02.2023, 03:28
25.02.2023, 03:28
Період:
Мова:
Обкладинка:
Основний вид ілюстрацій:
Матеріал:
бумага
Стан:
отличное
Реставрація:
-
Дефекти:
-
Відправлення лота:
Україна
Доставка:
Нова пошта, Укрпошта (згідно з чинним законодавством країни проживання продавця).
Опис:
Незалежний культурологічний часопис "Ї". Число 1. 1995 рік
1995 г., 96 стр.. мягкая обл., альбомный формат
Започаткований 1989 року групою молодих львів’ян як видання суто андеґраундне, культурологічний часопис «Ї» розпочав у 90-х роках нове, «пост-самвидавне» існування.
Перший «леґальний» номер часопису «Ї» (№ 6, 1995) присвячений проблемам Європи та європейства і місцю України в цьому контексті. Тут, серед інших текстів, друкується знамените есе Мілана Кундери «Трагедія Центральної Європи», фраґменти із праці Миколи Шлемкевича «Галичанство», стаття Ганса Ґеорґа Ґадамера про Рільке, оповідання Бруно Шульца та «Мандрівка по Галичині» Йозефа Рота.
Друге число часопису (№ 7, 1996) присвячене українсько-російським взаєминам та спадщині Візантії. Блискучі есе Анджея Андрусєвіча («Міт Росії») та Олександра Ахієзера («Росія – кризова точка світової історії») доповнюються класичними текстами Вітольда Ґомбровича та Германа Гессе, «Спогади» Скоропадського поєднуються з есеїстикою Т.С. Еліота, а ґрунтовна студія К.Сиґова про політичну теорію М. Драгоманова друкується поруч із пародійними текстами Б. Жолдака і В. Цибулька.
Третє число часопису «Ї» (№ 8, 1996) повністю присвячене проблемам єврейства, з виразною увагою не лише до українсько-єврейських стосунків, а й до ширших історико-культурних паралелей і розбіжностей у долі двох народів. Класичні статті Мартіна Бубера й Володимира Жаботинського доповнюються менш відомими, але не менш ґрунтовними працями Ш. Берґмана «Про гебрайську етику», В.Россмана про «Дві концепції вибраности» (китайську й гебрейську) чи І.Дворкіна про специфіку єврейського мовомислення, яка блискуче з’ясовується на прикладі функціонування одного-єдиного слова «існувати» в семітських та індоєвропейських мовах.
І, нарешті, четвертий, останній на сьогодні номер часопису «Ї» (№ 9, 1997), присвячений австрійській культурі та проблемам центрально-європейської ідентичності. Уславлені імена Гайдеґґера, Рільке, Цвейґа, Ґадамера, Целяна, Тракля, Музіля сусідять із іменами молодих, але теж уже досить знаних авторів – Тараса Возняка, Юрка Іздрика, Фріца Ріттера фон Герцмановського-Орландо. Інтерв’ю Отто фон Габсбурґа часописові «Ї» вдало підсумовує провідну думку номера: «Україна також належить до Середньої Європи».
Усі числа культурологічного часопису «Ї» відзначаються чудовим поліграфічним виконанням та якісними кольоровими ілюстраціями.
Зміст:
• Франц Кардинал Кьоніґ Духовні основи Європи
• Роберт Шпаеман Універсалізм чи європоцентризм
• Микола Шлемкевич Галичанство (Фрагменти)
• Ганс-Ґеорґ Ґадамер Міфопоетичне перенесення в “Дуїнянських елегіях” Рільке
• Бруно Шульц
•• Вулиця Крокодилів
•• Друга осінь
• Йозеф Рот Мандрівка по Галичині
•• Місцевість і люди
•• Лемберґ, місто
• Ален Фінкелькро Світ, що відрікається від Заходу
• Жан Марі Доменак Європа: виклик культурі
• Мілан Кундера Трагедія Центральної Європи
• Анна-Галя Горбач Українська тематика в творчості Захер-Мазоха
• Тарас Возняк Слугування і віра
• Alkis Kontis Memories Of Ithaca
1995 г., 96 стр.. мягкая обл., альбомный формат
Започаткований 1989 року групою молодих львів’ян як видання суто андеґраундне, культурологічний часопис «Ї» розпочав у 90-х роках нове, «пост-самвидавне» існування.
Перший «леґальний» номер часопису «Ї» (№ 6, 1995) присвячений проблемам Європи та європейства і місцю України в цьому контексті. Тут, серед інших текстів, друкується знамените есе Мілана Кундери «Трагедія Центральної Європи», фраґменти із праці Миколи Шлемкевича «Галичанство», стаття Ганса Ґеорґа Ґадамера про Рільке, оповідання Бруно Шульца та «Мандрівка по Галичині» Йозефа Рота.
Друге число часопису (№ 7, 1996) присвячене українсько-російським взаєминам та спадщині Візантії. Блискучі есе Анджея Андрусєвіча («Міт Росії») та Олександра Ахієзера («Росія – кризова точка світової історії») доповнюються класичними текстами Вітольда Ґомбровича та Германа Гессе, «Спогади» Скоропадського поєднуються з есеїстикою Т.С. Еліота, а ґрунтовна студія К.Сиґова про політичну теорію М. Драгоманова друкується поруч із пародійними текстами Б. Жолдака і В. Цибулька.
Третє число часопису «Ї» (№ 8, 1996) повністю присвячене проблемам єврейства, з виразною увагою не лише до українсько-єврейських стосунків, а й до ширших історико-культурних паралелей і розбіжностей у долі двох народів. Класичні статті Мартіна Бубера й Володимира Жаботинського доповнюються менш відомими, але не менш ґрунтовними працями Ш. Берґмана «Про гебрайську етику», В.Россмана про «Дві концепції вибраности» (китайську й гебрейську) чи І.Дворкіна про специфіку єврейського мовомислення, яка блискуче з’ясовується на прикладі функціонування одного-єдиного слова «існувати» в семітських та індоєвропейських мовах.
І, нарешті, четвертий, останній на сьогодні номер часопису «Ї» (№ 9, 1997), присвячений австрійській культурі та проблемам центрально-європейської ідентичності. Уславлені імена Гайдеґґера, Рільке, Цвейґа, Ґадамера, Целяна, Тракля, Музіля сусідять із іменами молодих, але теж уже досить знаних авторів – Тараса Возняка, Юрка Іздрика, Фріца Ріттера фон Герцмановського-Орландо. Інтерв’ю Отто фон Габсбурґа часописові «Ї» вдало підсумовує провідну думку номера: «Україна також належить до Середньої Європи».
Усі числа культурологічного часопису «Ї» відзначаються чудовим поліграфічним виконанням та якісними кольоровими ілюстраціями.
Зміст:
• Франц Кардинал Кьоніґ Духовні основи Європи
• Роберт Шпаеман Універсалізм чи європоцентризм
• Микола Шлемкевич Галичанство (Фрагменти)
• Ганс-Ґеорґ Ґадамер Міфопоетичне перенесення в “Дуїнянських елегіях” Рільке
• Бруно Шульц
•• Вулиця Крокодилів
•• Друга осінь
• Йозеф Рот Мандрівка по Галичині
•• Місцевість і люди
•• Лемберґ, місто
• Ален Фінкелькро Світ, що відрікається від Заходу
• Жан Марі Доменак Європа: виклик культурі
• Мілан Кундера Трагедія Центральної Європи
• Анна-Галя Горбач Українська тематика в творчості Захер-Мазоха
• Тарас Возняк Слугування і віра
• Alkis Kontis Memories Of Ithaca
Повідомити модератору про порушення
Виберіть, будь ласка, вид порушення зі списку:
Як працює АВТОСТАВКА
Це функція, яка допомагає Вам робити ставки автоматично, в разі, якщо Вашу ставку перебивають.
Припустимо, поточна ціна лота дорівнює 120 грн. Ви готові торгуватися до 5 000 грн. Вкажіть в поле «Автоматичний торг» 5 000 грн. і натисніть "Зробити ставку". В результаті з'явиться Ваша нова ставка, але не в розмірі 5 000 грн., а всього лише 121 грн. При цьому система запам'ятає, що Ви готові торгуватися до 5 000 грн., і зробить необхідні ставки замість Вас, якщо ціна продовжить рости.
Припустимо, інший учасник робить ставку 2 000. Тоді система автоматично зробить Вашу ставку 2 001 грн. І тільки в разі, якщо хто-небудь зробить ставку більше ніж 5 000 грн., Ви отримаєте повідомлення про те, що Ваша автоставка перебита.
Припустимо, поточна ціна лота дорівнює 120 грн. Ви готові торгуватися до 5 000 грн. Вкажіть в поле «Автоматичний торг» 5 000 грн. і натисніть "Зробити ставку". В результаті з'явиться Ваша нова ставка, але не в розмірі 5 000 грн., а всього лише 121 грн. При цьому система запам'ятає, що Ви готові торгуватися до 5 000 грн., і зробить необхідні ставки замість Вас, якщо ціна продовжить рости.
Припустимо, інший учасник робить ставку 2 000. Тоді система автоматично зробить Вашу ставку 2 001 грн. І тільки в разі, якщо хто-небудь зробить ставку більше ніж 5 000 грн., Ви отримаєте повідомлення про те, що Ваша автоставка перебита.