nat4b
nat4b
31 August 2022, 10:28

Земне яблуко – найперший глобус у світі

Земне яблуко – найперший глобус у світі
«Земне яблуко» — саме таку назву отримав глобус, створений Мартіном Бехаймом наприкінці XV століття, що зробило його найстарішим на Землі.
Глобус Бехайма
Глобус Бехайма
Вважається, що німецький вчений створив перший у світі глобус на замовлення міської ради Нюрнберга у 1492 році. Однак наявні документи підтверджують, що оплату за глобус було здійснено владою Нюрнберга набагато пізніше.
Історичні свідчення вказують на те, що «земне яблуко» замислювалося як зразок для подальших глобусів та спонукання купців до фінансування експедицій.
Карта 1889 року, що повторює контури карти на глобусі Бехайма
Карта 1889 року, що повторює контури карти на глобусі Бехайма
У створенні першого глобуса Бехайму допомагали вчитель математики Рупрехт Кольбергер та різьбяр Георг Глоккендон. Перший обтягнув глиняну кулю тканиною, а другий — розмалювавши цю кулю, розділив її на 24 сегменти, позначивши полюси на основі картки, купленої Бехаймом у Португалії.
«Земне яблуко» — уявлення про те, якою бачили Землю європейці наприкінці XV століття. На глобусі не було Нового світу, але була Європа, велика частина Африки та Азії. Євразія зображувалася дещо витягнутою. Відсутні позначки широти та довготи, але був екватор, меридіани, тропіки. Також були зображення символів зодіаку.
Географічні похибки, що зустрічалися на карті Бехайма, повторювали неточності карток флорентійського вченого Паоло Тосканеллі. Також не враховувалися результати плавань Колумба, оскільки мореплавець повернувся до Європи не раніше березня 1493 року.
Однак, «земне яблуко» — унікальне картографічне досягнення пізнього Середньовіччя. Це стосується і картографічної точності й наочності зображення.
Пам'ятник Бехайму у Нюрнберзі
Пам'ятник Бехайму у Нюрнберзі
Після створення глобус став однією із міських пам'яток Нюрнберга. До XVI століття знаходився у приймальному залі міської ратуші. Пізніше перейшов у володіння родини його творця, а з 1907 року став експонатом Німецького національного музею.


1
678
Comments
1
jasonvlad1 September 2022, 13:01
Цiкава стаття,подяка автору!
To participate in the discussion, please log in.
SearchClose
Cookies
We use essential cookies for the proper functioning of the website and additional ones to make interaction with the site as convenient as possible. It helps us personalize your user experience as well as obtain analytical information to improve the service.

If you agree to accept all cookies, click "Accept all"; if not, click "Only essential". To learn more, view the Cookie Policy.