Альфред Великий - перший король Англії
23 квітня 871 року вікінги завдали поразки англосаксам у битві біля Мертона, і в той же день Альфред був коронований на престол королівства Уессекс.
Після кількох наступних поразок Альфред був змушений укласти з вікінгами перемир'я, під час якого реорганізував армію, створив флот і в 876 році почав проти данців військові дії. 6 травня 878 року англосаксонські війська отримала вирішальну перемогу над вікінгами в битві під Едінгтоном.
Щоб уникнути повного розгрому їх воєначальник Гутрум був змушений капітулювати, разом з 30 вищими сановниками прийняти хрещення, отримавши ім'я Едельстан, і відвести залишки своїх військ в Східну Англію, королем якої він був проголошений через два роки. За укладеним з Гутромом договором до Уессекса відійшла західна частина королівства Мерсия, верхня частина долин річок Темза і Северн, Сассекс і Кент.
Для захисту від набігів на південь Англії, які вікінги здійснювали через Ла-Манш, Альфред звів багато укріплень, ввів морське патрулювання узбережжя, в 886 році відвоював Люнденбург (Лондон), відбудував його і розмістив в ньому свою другу резиденцію.
За кілька років він відновив громадський порядок у всьому королівстві, створив перший збірник національних законів («Правда короля Альфреда»), відновив поділ країни на графства, роздав спорожнілі за десятиліття війни землі. Як людина набожна, Альфред побудував за королівський рахунок десятки монастирів, заснував при них школи, заборонивши обіймати державні посади неписьменним людям, а також ініціював створення літопису, відомого сьогодні як «Англосаксонська хроніка».
Останні роки свого життя Альфред Великий провів в безуспішних спробах об'єднати християнські країни для протистояння вікінгам.
Після кількох наступних поразок Альфред був змушений укласти з вікінгами перемир'я, під час якого реорганізував армію, створив флот і в 876 році почав проти данців військові дії. 6 травня 878 року англосаксонські війська отримала вирішальну перемогу над вікінгами в битві під Едінгтоном.
Щоб уникнути повного розгрому їх воєначальник Гутрум був змушений капітулювати, разом з 30 вищими сановниками прийняти хрещення, отримавши ім'я Едельстан, і відвести залишки своїх військ в Східну Англію, королем якої він був проголошений через два роки. За укладеним з Гутромом договором до Уессекса відійшла західна частина королівства Мерсия, верхня частина долин річок Темза і Северн, Сассекс і Кент.
Фото © jnsm.com.ua
Для захисту від набігів на південь Англії, які вікінги здійснювали через Ла-Манш, Альфред звів багато укріплень, ввів морське патрулювання узбережжя, в 886 році відвоював Люнденбург (Лондон), відбудував його і розмістив в ньому свою другу резиденцію.
За кілька років він відновив громадський порядок у всьому королівстві, створив перший збірник національних законів («Правда короля Альфреда»), відновив поділ країни на графства, роздав спорожнілі за десятиліття війни землі. Як людина набожна, Альфред побудував за королівський рахунок десятки монастирів, заснував при них школи, заборонивши обіймати державні посади неписьменним людям, а також ініціював створення літопису, відомого сьогодні як «Англосаксонська хроніка».
Останні роки свого життя Альфред Великий провів в безуспішних спробах об'єднати християнські країни для протистояння вікінгам.
