Італійський композитор і капельмейстер Клаудіо Монтеверді

9 травня 1567 року в італійському місті Кремона народився Клаудіо Монтеверді, видатний композитор, у творах якого є риси, притаманні як пізнього Ренесансу, так і раннього бароко. У юному віці Монтеверді навчався у представника римської школи композиторів Марко Індженьері, а також здобув освіту в університеті Кремони. У самих ранніх випущених ним збірниках містилися багатоголосні мотети і невеликі ліричні мадригали.

Монтеверді трохи більше двадцяти років (1590-1612) працював на герцога Мантуї Вінченцо I Гонзага. Спочатку він займав пост співочого, а також був гамбістом – грав на старовинному смичковому музичному інструменті, найбільше схожому на сучасну віолончель. Потім Монтеверді став капельмейстером: брав активну участь у музичному житті, займався організацією концертів. Після переїзду в 1613 році до Венеції композитор очолив хор собору Сан-Марко. Завдяки Монтеверді музична сторона літургії знову вийшла на високий рівень.

Останні роки свого життя композитор присвятив двом важливим шедеврам: операм "Повернення Улісса" і "Коронація Поппеї". Першу Монтеверді склав для венеціанського оперного театру. Кілька вистав виявилися дуже успішними, і оперу виконали в Болоньї. "Коронація Поппеї" заснована на декількох епізодах життя Поппеї Сабіни, другої дружини Нерона.

У багатьох творах Монтеверді поєднував імітаційну поліфонію, властиву останнім рокам Відродження, і гомофонію, яка властива вже для бароко. Джованні Артузі, який займався теорією музики, критикував нововведення композитора, вів з ним полеміку. У цій суперечці Монтеверді відстоював точку зору, стверджуючи, що поетичний текст є головним у творі, йому підкоряються ритм і мелодія.