Іспанські королівства проти Альмохадів: битва при Лас Навас де Толоса
Однією з найзнаменитіших подій, що відбулися в рамках Реконкісти, процесу повернення християнами Піренеїв з подальшим вигнанням арабів, стала битва в області Лас Навас де Толоса. В ході битви, яка відбулася 16 липня 1212 році, були задіяні армії Кастилії, Франції, Арагону, сили хрестоносців, тамплієрів, госпітальєрів з одного боку і військо Альмохадів, династії мусульманської Іспанії, з іншого. Завдяки об'єднанню християнських сил бій завершився розгромом маврів.
На рубежі XII–XIII ст. королівства Кастилія, Леон і Наварра вимотували одне одного збройними сутичками. У 1212 році папа Інокентій III оголосив початок хрестового походу і закликав королів Піренеїв об'єднатися проти спільного ворога. До іспанців приєдналися португальці та французи. Друга половина червня була затишшям перед генеральною битвою, європейцям лише вдалося захопити фортецю Карріон-де-Калатрава. Незабаром хрестоносці-іноземці вирішили покинути союзну армію, проте до кастильців приєднався Санчо VII Сильний, король Наварри. Більшість істориків сходяться на думці, що сили арабів перевершували за чисельністю армію християн майже вдвічі.
І все ж чисельна перевага не допомогла маврам. Зіткнення авангардів сталося рано вранці, 16 липня, потім в бій вступили основні сили супротивників. Кілька годин безперервної сутички сильно виснажили християн, тому король Альфонс VIII зважився на відважний крок – він повів резерв на табір халіфа, прорвався через укріплення, а в цей час король Арагона Педро II завдав сильного удару по правому флангу.
Результатом перемоги стала можливість іспанців пройти в долину Гвадалквівіра. Протягом наступних днів об'єднані сили здійснили захоплення кількох міст, що перебували під контролем маврів. Успіх був затьмарений загрозою епідемії чуми, через яку довелося згорнути кампанію.
На сайті Віоліті в розділі «Живопис і графіка» виставлено понад 13 тис. лотів, серед яких безліч робіт, де відображені різні історичні події.
На рубежі XII–XIII ст. королівства Кастилія, Леон і Наварра вимотували одне одного збройними сутичками. У 1212 році папа Інокентій III оголосив початок хрестового походу і закликав королів Піренеїв об'єднатися проти спільного ворога. До іспанців приєдналися португальці та французи. Друга половина червня була затишшям перед генеральною битвою, європейцям лише вдалося захопити фортецю Карріон-де-Калатрава. Незабаром хрестоносці-іноземці вирішили покинути союзну армію, проте до кастильців приєднався Санчо VII Сильний, король Наварри. Більшість істориків сходяться на думці, що сили арабів перевершували за чисельністю армію християн майже вдвічі.
І все ж чисельна перевага не допомогла маврам. Зіткнення авангардів сталося рано вранці, 16 липня, потім в бій вступили основні сили супротивників. Кілька годин безперервної сутички сильно виснажили християн, тому король Альфонс VIII зважився на відважний крок – він повів резерв на табір халіфа, прорвався через укріплення, а в цей час король Арагона Педро II завдав сильного удару по правому флангу.
Результатом перемоги стала можливість іспанців пройти в долину Гвадалквівіра. Протягом наступних днів об'єднані сили здійснили захоплення кількох міст, що перебували під контролем маврів. Успіх був затьмарений загрозою епідемії чуми, через яку довелося згорнути кампанію.
На сайті Віоліті в розділі «Живопис і графіка» виставлено понад 13 тис. лотів, серед яких безліч робіт, де відображені різні історичні події.
Фото ©
