Геракл, Зевс, Афіна: монети Олександра Македонського

Олександр Македонський - цар і полководець, який суттєво вплинув на розвиток людської цивілізації. Його завоювання перекроїли карту світу, а політичні рішення вплинули на розвиток культури і мистецтва. Після перемоги над персами він не ставився до колишнього супротивника як до підкореного народу. Олександр змішував звичаї, носив східний одяг, розпорядився вербувати місцевих жителів для поповнення своєї армії. Про царя склали безліч легенд, згідно з однією з них полководець прикріпив до свого шолома два мечі, якими атакував ворогів немов рогами. Крім того, наявність рогів на шоломі Олександра пов'язують з прибуттям до Єгипту, де місцеві жителі оголосили його сином бога Амона. Священною твариною Амона вважався баран. Баранячими рогами і прикрасив цар свій шолом.

В античні часи вважалося, що Олександр, який належав до династії Аргеадів, був нащадком легендарного Геракла. На монетах, що карбувалися в період його правління, часто зображувалася голова сина Зевса. Як правило, на аверсі розташовувався профіль Геракла, що дивиться вправо, на реверсі – Зевс з орлом на руці. Пізніше на реверсі з'явилася колісниця з запряженими слонами, яку вів Олександр Македонський. На голові Геракла можна побачити шолом у вигляді розкритої левової пащі. Згідно з легендою, Геракл, якого до зустрічі з віщункою звали Алкідом, вбив лева, нападника на стада поблизу від міста Феспії. Шкура стала одягом для героя, а голову він використовував в якості шолома. У мистецтві Олександра асоціювали з Гераклом: на саркофазі з Сидону можна побачити царя з головою лева замість шолома.

Відомі також монети з профілем Афіни: богиню зображували на золотих статерах Олександра Македонського. Її волосся вільно спадає, на добре збережених екземплярах можна побачити окремі локони. На реверсі зображена богиня перемоги Ніка: вона стоїть прямо, в одній руці тримає вінок, в лівій знаходиться довгий стилус. За спиною у Ніки видно розправлені крила, праворуч - напис "Олександр".

Монети, на яких вказано ім'я Олександра Македонського, карбували не тільки під час його життя, а й після смерті. Карбування від його імені тривало навіть в період правління діадохів - полководців царя, які розділили його імперію і вели один з одним війну (323-301 рр. до н. е.).