Прості форми, декор ангобами та оригінальний ручний розпис — спадщина Васильківської маойліки

Васильківська майоліка завжди залишалася невід'ємною частиною декоративно-ужиткового мистецтва нашої країни. Тут досить згадати, що Васильків був одним із гончарних центрів Наддніпрянщини ще у XVIII столітті. Тому посуд та декоративні вироби, створені майстрами-васильківцями, по праву можна називати національним культурним льодом.

Промислове виробництво васильківської кераміки було налагоджено на початку 1930-х років. На базі гончарної артілі «Керамік» було організовано «Васильківський майоліковий завод», основною продукцією якого спочатку були миски, горщики, тарілки. Удосконалення технологій виробництва, розпис посуду ангобами з українськими національними орнаментами та запровадження нових форм виробів дозволили поступово розширити асортимент продукції. Переважно це відбувалося за рахунок декоративних виробів: з 1948 року розпочався випуск декоративно-побутового посуду та майоліки.

Вироби створювалися з урахуванням традицій української народної кераміки, тому відрізнялися яскравим національним колоритом. Посуд, сувеніри, анімалістична скульптура декорувалися ангобами або покривалися відливами коричневого, зеленого, жовтого кольорів. Як декоративні елементи використовувалися переважно рослинні та геометричні орнаменти, частими були зображення птахів. Васильківські майстри не забували про рельєфні орнаменти та наліпами.

У васильківській майоліці відчувається присутність найкращих народних традицій різних регіонів України. Особливо вплив чернігівського та київського гончарства. Витонченість форм, використання темних ангоб, поливи з вкрапленнями темніших або світліших «плям». Соковитий розпис із масштабними рослинними елементами.

Приклади робіт васильківських майстрів ви знайдете на сайті Віоліті в розділі «Кераміка. Порцеляна. Скло». Серед них і відомий штоф-півень, «родич» якого став символом стійкості українського народу, встоявши під час обстрілів у Бородянці.