Журнал Посів 1968 випуск 15

Перший номер журналу вийшов тиражем 200 примірників у таборі для «переміщених осіб» поблизу села Менхехоф поблизу міста Кассель у Західній Німеччині. Спочатку його набирали на друкарській машинці. Номери 4-7 1946 року (11-14) були надруковані на зворотному боці фірмового бланка німецької компанії. З 10 лютого 1946 року журнал видається друкарським способом. До кінця березня тираж виріс до 500 примірників і продовжив зростати.
Антирадянська спрямованість журналу та його виступи проти примусової репатріації біженців не відповідали тодішнім відносинам держав-переможниць, і під тиском Радянського Союзу журнал було закрито[2]. 31 жовтня 1946 року вийшов останній номер журналу 42 (49).
4 травня 1947 року видання журналу відновилося. У місті Лімбург-на-Лані вийшов 1-й (50) номер журналу за 1947 рік. Спочатку журнал був змушений вдатися до деяких хитрощів: наприклад, критикуючи авторитарного правителя далекої Домініканської республіки, генералісимуса Трухільо[3], автори націлилися на генералісимуса Сталіна. У цьому ж номері був опублікований фейлетон про Езопа і езопову мову [4]. Але поступово політичний клімат змінювався, і журнал почав відкрито критикувати радянську владу [5].
У січні 1952 року журнал переїхав до Франкфурта-на-Майні.[6]
Антирадянська позиція НТС і журналу «Посєв», спроби створити партію за ленінським зразком, що поєднує легальну і підпільну діяльність, метою якої є насильницьке повалення радянської влади, зробили НТС і «Посєв» однією з головних цілей КДБ. Широко відома історія про направлення агента КДБ Н. Е. Хохлова із завданням убити одного з керівників НТС і «Посєва» Г. С. Околовича.
У 1972 році історик Б. Євдокимов був засуджений за співпрацю з Посівної в СРСР. На інших судових процесах над «дисидентами» радянська влада звинувачувала підсудних у контактах з Посєвим. Радянська преса рясніла нападками на журнал [7].
Як орган НТС, журнал, тим не менш, публікував статті не тільки прихильників «солідаризму», а й усього спектра опозиції радянській владі.
Журнал публікував і аналізував актуальні новини, інформацію та коментарі про життя в СРСР, Німеччині та інших країнах. Висвітлювалися продовольчі хвилювання в Кемеровській області, бунт в Теміртау в Карагандинській області в 1959 році, робітничі бунти на Донбасі, хвилювання в Новочеркаську в 1962 році, події 1980 року в Польщі і війна в Афганістані. Публікувалися матеріали про молодіжні демонстрації в Москві, доповіді з психіатричної медицини, про неофіційних виставках художників, про становлення політичних рухів, про Гельсінські угоди та їх порушення, про репресії і голодування, про вигнання з країни опозиційних елементів, передруковувалися різні підпільні видання

Народна профспілка російських солідаристів — політична організація російської емігрантської спільноти. Видає журнали «Посев» і «Грані», а також газету «За Росію». Вона була заснована білою емігрантською молоддю в Белграді в 1930 році з метою боротьби за п