Важливим для української кераміки XX ст. стало ім'я майстра Юрія Рубана. Скульптор-анімаліст народився у Києві у 1924 році, і вже навчаючись у школі почав відвідувати студію образотворчого мистецтва у столичному палаці піонерів. Юний Рубан планував вступити до художнього інституту, проте, як і багато художників того часу, був змушений вирушити на фронт. Після завершення Другої світової війни повернувся до Києва, влаштувався працювати на підприємстві «Керамік» на посаді художника-оформлювача.
У наступні роки Рубан брав участь у виставках та створював скульптури для різних комбінатів. 1956 року на основі його зразків почали масово виробляти фігурки «Ящірка», «Козеріг», «Лисичка», «Голуб» та інші. Скульптуркивиготовляли з порцеляни та фаянсу. Творчі успіхи привели Рубана у 1962 році до Спілки художників. Цей час був періодом експериментів, які вивели майстра на пік творчості. Деякі твори він створював із шамоту – вогнетривкої глини, що посилює ефект сили тварин. При цьому мистецький смак допоміг автору уникнути надмірного натуралізму.
Наприкінці 60-х Рубан освоїв новий напрямок – монументальну скульптуру. Одні роботи художника прикрасили нові житлові райони у Біличах та Березняках, інші з'явилися у санаторіях України. У 70-х роках кераміст став співробітником комісії, яка займалася затвердженням дитячих іграшок. Він сам створив кілька десятків образів, схвалених комісією, іграшки на їх основі випускали заводи Києва, Одеси, Харкова, Житомира.
Найвідомішими великими скульптурами Юрія Рубана стали фігури левів та зубра, поставлені біля входу до київського зоопарку 1968 року. Обидві роботи за минулі роки сильно пошкодилися від впливу довкілля. У 2020 році на їхньому місці поставили аналогічні скульптури, над якими працювала Олександра Рубан, дочка майстра, та її чоловік. Твори Юрія Рубана можна побачити у краєзнавчих та мистецьких музеях по всій Україні.
