У 1719 році голландець Клод дю Пак'є (Claude Innocentius du Paquier) відкрив у Відні мануфактуру, що випускала порцелянові предмети. Незважаючи на те, що під його керівництвом мануфактура пропрацювала лише 25 років, вона прославилася цікавою та якісною продукцією, а також склала конкуренцію майстерням у Мейсені. Дю Пак'є надихнули досягнення Мейсена, і, отримавши необхідні привілеї від імператора Карла VI, який дав право виробляти порцеляну будь-якого типу, підприємець найняв талановитих художників і зумів переманити кілька майстрів, які працювали на конкурента.
Маючи у розпорядженні необхідне обладнання та отримавши рецепти порцеляни, дю Пак'є почав випускати посуд із зображеннями європейських пейзажів, сценами полювання, міфологічними сюжетами та квітковими візерунками. На жаль, у фінансовому плані мануфактура переживала великі труднощі, терпіла збитки, і врешті-решт дю Пак'є продав її імператриці Марії Терезії, щоб уникнути банкрутства. Надалі керівництво неодноразово змінювалося, підприємство проіснувало до 1864 року під назвою Віденська порцелянова мануфактура.
У цих скриньках, виготовлених за часів дю Пак'є, зберігаються фарфорові фішки для азартних ігор. Кожна скринька інкрустована золотом та прикрашена зображеннями квітів та мініатюрних пейзажів. На внутрішній стороні кришки найбільшої скриньки намальовані гральні карти. Фіолетові візерунки характерні для пізнього бароко. Краса дорогоцінного металу, кілька витончених діамантів, незвичайні фішки – перед нами один з найекстравагантніших творів свого часу, який, ймовірно, був подарований впливовій людині.
Не менш дивовижні експонати шукайте в розділі «Кераміка, порцеляна, скло» на Віоліті.
