Удача спіткала металошукача в горах Норвегії. У містечку Вестре Слідре знайдено рідкісну монету візантійського походження.
Ніколи раніше в Норвегії не знаходили подібних монет.
Датована X століттям золота монета збереглася в чудовому стані.
Рідкісною знахідкою виявилась номізма гістаменон (histamenon nomisma), або ж Гістаменон Костянтина VIII (1025—1028). Вага монети – 4,55 грамів чистого золота. Відкарбована вона була в Константинополі, столиці Візантійської імперії.
На одному боці золотої монети зображений Ісус Христос
Мартіне Касперсен, Innlandet Fylkeskommune
Експерти уважно вивчають елементи дизайну й посилаються на надписи.
Один із них грецькою мовою, в перекладі означає «Василій і Костянтин, імператори римські». Інший, латиною, перекладається як «Ісус Христос, Цар тих, хто царює».
Зображені на іншій стороні монети Василь II і Костянтин VII, два брати, які правили Візантійською імперією
Автор зображення: Мартіне Касперсен, Innlandet Fylkeskommune
Археологи ламають голову над тим, як артефакт опинився в тому місці, де його було знайдено через 1000 років. Ймовірніше за все, припускають вчені, монету ввіз до Норвегії майбутній король Гаральд III (Хардрада) в 1046 році, коли повертався з Візантійської імперії.
Золото могло бути в приданому для Гаральда III, який правив Норвегією з 1045 по 1066 рік, при одруженні з донькою Ярослава Мудрого князя Київського. Або ж, монета була частиною заробітку, здобутого майбутнім королем за часи служби у Візантійській гвардії. За іншою версією, її могли загубити чи використати в торгівлі.
Археологи змушені були припинити подальші розкопки через погодні умови, але вони налаштовані продовжити наступного року. Тож спеціалісти сподіваються незабаром дізнатися значно більше.
Джерело:
Онлайн-видання Livescience
