Asti7
Asti7
5 лютого, 14:50

Борщівська вишивка: історія сорочок з унікальними чорними візерунками

Борщівська вишивка: історія сорочок з унікальними чорними візерунками
Історія борщівської вишиванки починається на півдні Тернопільщини, приблизно в XVIII столітті. Існує декілька легенд, що свідчать про доволі сумні події, які передували появі традиційної борщівської вишивки. 

Одна легенда розказує про те, що десь на межі XVII і XVIII століть на Борщівщині та околицях з'явилася тяжка хвороба, що вражала лише жінок. Саме тоді було вирішено створити особливу чорну вишивку на сорочках, яка б слугувала оберегом від недугу. Місцеві вірили, що одяг с чорними візерунками відлякує смерть. 
Жіноча сорочка. Тернопільська обл., Борщівщина, 1900–1930 рр.
Жіноча сорочка. Тернопільська обл., Борщівщина, 1900–1930 рр.
Інша легенда теж належить до XVII і XVIII століть. Південна частина сучасної Тернопільщини, куди входила Борщівщина, колись називалася Глухим Поділлям. Ця назва виникла через систематичні набіги татар і кочівників, які принесли немало крові на ці землі. А найбільшу шкоду цій території завдало військо Османської імперії. Турки жорстоко кривдили місцеве населення – вони неволили молодих дівчат і вбивали всіх чоловіків. Це призвело до того, що всі села залишилися без чоловіків. Жінки присяглися носити траур впродовж декількох поколінь, одягаючи сорочки, вишиті лише чорними нитками. 

В яку з легенд вірити – залишається особистим вибором кожного. Проте, на думку багатьох колекціонерів вишиванок і істориків, друга легенда є більш правдивою.
Рукави «‎кулями» – сітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Дністрове, поч. ХХ ст.
Рукави «‎кулями» – сітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Дністрове, поч. ХХ ст.
Сітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Вільховець, поч. ХХ ст.
Сітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Вільховець, поч. ХХ ст.
Сітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Дністрове, поч. ХХ ст.
Сітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Дністрове, поч. ХХ ст.
З XIX століття борщівські сорочки стали одягати як кожного дня, так і на свята. У ХХ столітті борщівська вишиванка перестала бути оздоблена суто чорними візерунками. Крім традиційних геометричних орнаментів майстрині стали зображувати листя, гілки, квіти, використовуючи фіолетовий, жовтий, синій, зелений та інші кольори, які слугували обрамленням для основних чорних візерунків. 

Спочатку для виготовлення борщівських вишиванок майстрині використовували конопляне домоткане полотно, яке виготовляли та вибілювали самостійно. У XIX–ХХ століттях з'явилася можливість використовувати такі фабричні тканини як льон і поплін. 
Сітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Кудринці, 1920-ті рр.
Сітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Кудринці, 1920-ті рр.
Сітчасті ряди з верхоплутом. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Гермаківка, 1920–30 рр.
Сітчасті ряди з верхоплутом. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Гермаківка, 1920–30 рр.
Здавна для борщівської вишивки брали вовняні, лляні або конопляні нитки. Класичним варіантом для Борщівщини була вишивка вовняними нитками, які були пофарбовані стійкими до вицвітання фарбами та майже не линяли. Сорочки, вишиті вовняними нитками, мають доволі густу об'ємну вишивку, яка походила на оздоблення бісером. 

Повсякденні борщівські сорочки зазвичай прикрашалися невеликими плечовими вставками та мали глибокий пазушний розріз без застібки. Рукави збирали під облямівку, а іноді для краси їх закріплювали вишитою тонкою смужкою.
Сітчасті ряди с квітами-хрестами. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Вигода. 1920-ті рр.
Сітчасті ряди с квітами-хрестами. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Вигода. 1920-ті рр.
Безуставкові сорочки. Тернопільська обл., село Кудринці, 1920-ті рр.
Безуставкові сорочки. Тернопільська обл., село Кудринці, 1920-ті рр.
Святкові борщівські сорочки були тунікоподібні та не мали плечових швів. Вони густо розшивалися довгими плечовими вставками. Багаті чорні візерунки прикрашали груди і спину святкових сорочок, у той час, як повсякденні мали лише оздоблення на манжетах та комірцях. У ХХ столітті майстрині стали доповнювати вишивку бісером.

Рукави борщівських сорочок вишивалися трьома ярусами візерунків, де плечова вставка є більш густо зашитою, ніж нижня частина рукава. Поширеними техніками у борщівській вишивці є колодки, хрестик та мережки, але зустрічається й багато інших. 
Сітчасті ряди з загратованими букетами. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Гермаківка, 1920–30 рр.
Сітчасті ряди з загратованими букетами. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Гермаківка, 1920–30 рр.
Клітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Окопи, 1920-ті рр.
Клітчасті ряди. Безуставкова сорочка. Тернопільська обл., село Окопи, 1920-ті рр.
Безуставкові сорочки з села Вигода на Тернопільщині. Верхня – 1920–30 рр., нижня – поч. ХХ ст.
Безуставкові сорочки з села Вигода на Тернопільщині. Верхня – 1920–30 рр., нижня – поч. ХХ ст.
За кольоровою гамою можна дізнатися з якого села походить та чи інша сорочка. Наприклад, фіолетовий колір є притаманним для Борщева, синій використовували у Гермаківці, Ниврі і Кривчі, вишневий – у Шишківці та Юр'ямполі, а зелений – у селі Шупарка.
Борщівські сорочки 1900–60 рр.
Борщівські сорочки 1900–60 рр.
Всупереч легенді, чоловіки теж носили борщівські сорочки, які одягали поверх штанів та підперезували крайкою (тонким поясом). 
Сьогодні борщівські сорочки вишиваються різними кольоровими нитками та бісером, проте чорний колір залишається основним, зберігаючи традиційний дизайн наших предків.

Джерела:
ternopolyanka.info
krestik.kiev.ua
prekrasastudio.com
Читайте також:
4
346
Коментарі
4
semen885 лютого, 23:16
А тепер вишиванку носять всі хто не заслуговує на неї..... ще й з татарами панькаються, катами нашими.....
Otaman_Li_Lin6 лютого, 22:26
Татарів "підставила" Османська імперія, не дозволяючи в Кримському Ханстві розвиватися торгівлі та ремеслам: щоб ця держава не мала економічної незалежної бази і не могла накопичити сили для того, щою відкараскатися від Османської Імперії. (З нами СРСР робив аналогічним чином.)  Османи хотіли, щоб Татари вічно жили впроголодь, і змушені були "заробляти" огидною торгівлею людьми. Яворницький також писав, що одним із основних чинників, які штовхали Татарів на цей "промисел", була страшенна бідність основної їх маси. Загалом же взаємні наскоки між козаки і Татарами були "в порядку речей", типу своєрідного "прикордонного спорту" (як писав Грушевський): навіть сучасники казали, що за ці взаємні напади вони одне на одного не ображаються. Так було між усіма скотарськими цивілізаціями в усі часи майже та в різних землях. Проте великі наскоки з метою здобуття "ясиру" - зовсім інша річ!!! Це був реальний геноцид, який у першу чергу стимулювали політичні та фінансові кола Османської імперїі. Ну а основний фінансовий "гешефт" від торгівлі слов'янськими невільниками - як Ви розумієте, одержували далеко не Татари...
Otaman_Li_Lin6 лютого, 22:30
Борщівчани визначили - як мені казали якось самі продавці цих сорочок на якомусь етнографічному ярмарку - точну кількіст поколінь, протягом яких вони заприсяглися на знак жалоби через османсько-тараський геноцид (дійсно: саме це було причиною) вишивати сорочки "начорно". Не пригадую, скільки сАме мало буть тих поколінь: здається 70 чи що... І ось нещодавно ( за історичним мірками) ці покоління якраз спливли - відтак дану пращурами обітницю було виконано, й густо вишивати сорочкИ чорними (чи наближеними) кольорами відпала доконечна потреба.
Щоб брати участь у обговоренні, будь ласка, авторизуйтесь.
ПошукЗакрити