Недавнє дослідження, проведене міжнародною групою вчених, включаючи дослідників з Інституту емпіричної естетики Макса Планка та Інституту психолінгвістики, розкрило невідомі подробиці про здібності видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена.
У своєму дослідженні вчені фокусувалися на генетичних особливостях, що можуть мати відношення до музичності, зокрема на схильності до синхронізації ритмів, що є важливою складовою музичної обдарованості. За допомогою аналізу ДНК відомого композитора Бетховена, вони обчислили «полігенний показник» генетичної схильності до синхронізації ритмів.
Виявилося, що Бетховен мав невисокий показник у порівнянні з іншими досліджуваними вибірками. Це може здатися несподіваним, враховуючи його неперевершений внесок у світ музики. Проте вчені наголошують, що це не означає відсутність музичного таланту у композитора. Скоріше, це підкреслює складність генетичних факторів, що впливають на музичні здібності на індивідуальному рівні.
Current Biology
Важливим висновком дослідження є те, що музичні здібності формуються внаслідок взаємодії генетичних та середовищних чинників. Генетика, безумовно, відіграє певну роль у формуванні музичності, проте точність прогнозування таких здібностей на основі ДНК залишається обмеженою. Музикальна обдарованість, подібно до багатьох складних рис особистості, є результатом взаємодії численних факторів.
Подібні дослідження мають важливе значення для розуміння природи музичних здібностей та їх взаємозв'язку з генетикою. Вони відкривають двері для подальших висновків, допомагаючи розглядати музику через призму науки.
Джерело: cell.com
