Цікаві уламки

Уламок рахівного жетону

В мене таака підвіска є. Щось на зразок оберега подорожуючого. Точно вже не памятаю назву.(другий предмет) Десь 18-19 століття.

Другий предмет це оберіг  Георгий Победоносец.

Найсмініше в вашому гризлі, шановне панство, що всі праві :)
А найправильніша назва, найзагальніша  - екзонумія.


Справа в тому,  що виготовляли сей предмет в славетному місті нумізматів 
Kremnitz в XVII-XIX різного розміру і з різних металів, з вушком ібез, в оправці і навіть шпигунсько-коханські варіанти, взявши за прототип рахунковий жетон, у якого теж був прототип аверсу, тай реверсу :) Поки др коріння дориєшься -впрієш.

Золоті робили кратними дукату, срібні - талеру і т.д. і т.п. Мода та бізнес. Легенда у них була тотожня весь час, ранні трохи стилістично відрізнялися, а потім - в основному як під копірку.


А як називати, залежало,що ви конкретно хочете з ним зробити  - хоч в карти грайте, хоч корову купуйте, якщо золоте-срібне, а можете глек молока за мідяк, хочете на шию повісити, буде амулет, а не допоможе - просто цацка на шиї. Можете і на дошці рахувати, якщо дешеве і пласке. Так що, хазяїн сам собі пан.
Осьосьо Барвінок і Мурзилка:
https://en.numista.com/catalogue/index.php?ct=exonumia&se=In+Tempestate+Securitas&e=hongrie
https://www.acsearch.info/search.html?similar=434887

1. Ну, це ж не я почав класифікувати медалі та жетони за їх вагою і товщиною. От я і уточнював принципи Вашої теорії класифікації ;)

2. Запитання було цілком доречним і по темі, що Ви продовжували наполегливо розвивати. Ви просто його не зрозуміли. Буває. Тоді спробую вийти за рамки сприйняття інформаційного матеріалу за наданими мною посиланнями на рівні читача Барвінка і Мурзилки (інформація там корисна, просто сприймати її треба критично, а не як істину чи вичерпний статистичний матеріал, бажано каталоги погортати, книжечки почитати). Ви ж, я так розумію, колекціонуєте гральні жетони. І є серед них до ХІХ ст. з вираженим релігійним сюжетом, та ще й аверсу і реверсу?
А от майстри з Кремниці до церкви ходили регулярно, принаймні до ХІХ ст., і відношення церкви до азартних ігр знали, та ще й в магістраті їм політінформацію теж регулярно читали і не тільки.

3. Своїм першим постом я цілком конкретно охарактеризував цю річ, яка мала за прототип аверса так званий Георгсталер Мансфельдів, який під час 30-річної війни став культовим солдатським амулетом. Оскільки навіть на аристократів монети не вистачало, а легенди ширилися палаючою Європою, майстри Нюрнберга швидко угледіли золоту жилу і схрестили аверс талера з реверсом рахункового жетону (rechenpfennig) вітрильникового типу, трансформувавши його трохи у відповідності до біблійної історії (Mark 4:36). Майстри Кремниці, які і так довго сиділи на золотій жиліі, що, проте, почала вичерпуватися десь з XVII-XVIII ст..ст., і, до того ж, мали значні торгові привілеї, жалуванні Імператором, поставили майже одразу цю тему фактично на промислові рейки значно розширивши асортимент на будь-який смак і гаманець. І довбали цю жилу майже до початку ХХ ст. Через це з солдатського амулету «S. Georgius Equitum Patronus / Intempestate Securitas» перетворився і на токен, і на медаль, і як жетон рахунковий його могли використовувати, і, в принципі, шибайголови як ігровий жетон, а у ХІХ його могли окремі майстерні, в принципі, коли капіталізм закрокував Європою і вплив церкви значно знизився, випускати і за таким призначенням, але ніяк не раніше і свідчень цього я не зустрічав.