Унікальна колекція старовинних японських масок Джеррі Соломона

Відомий американський артдилер і колекціонер творів мистецтва Азії Джеррі Соломон вже понад 50 років захоплюється збиранням старовинних японських масок. Сьогодні в його маєтку на Голлівудських пагорбах у Лос-Анджелесі, який раніше належав американській акторці Розалінд Расселл, представлено різноманітні антикварні предмети і твори мистецтва країн Азії, Океанії та Африки: від дерев'яних фігурок до японських обладунків.

У 1960-х роках містер Соломон працював біржовим маклером і паралельно захоплювався колекціонуванням самурайських обладунків, шоломів і, особливо, цуб, щодо яких зараз Джеррі є визнаним світовим експертом. 

Інтерес до японських масок у колекціонера виник лише у 1970 році, коли він придбав кілька старовинних дерев'яних масок у свого знайомого дилера з Сан-Франциско. Джеррі був вражений майстерністю і якістю виготовлення японських масок, якої він ніколи не зустрічав раніше в мистецтві інших країн. 

Незабаром чоловік зрозумів, що це дивовижні предмети, які заслуговують на його увагу і потребують вивчення. У підсумку містер Соломон купив групу антикварних японських церемоніальних масок у старого торговця антикваріатом з Кіото. 

За словами колекціонера, у той час старовинні японські маски були недооцінені і торговці антикваріатом продавали їх за приємною ціною. Його основним джерелом масок був Нагасава Удзіхару, художник, який до своєї смерті у 2003 році вважався живим національним надбанням Японії за його чудову майстерність у виготовленні масок театру Но.

Удзіхара також колекціонував і вивчав старовинні церемоніальні (синтоїстські) маски, що зображують різних божеств і демонів, які були прототипами масок Но. Іноді Джеррі обмінював у Нагасави старовинні маски Но, які знаходив на ринку, на церемоніальні маски. 

Американський колекціонер називає синтоїстські маски «ланками, яких бракує», бо дата їхнього створення об'єднує період часу між виготовленням останньої маски театру Бугаку (близько 1185 року) і створенням першої маски театру Но (у XIV столітті). 

Синтоїстські маски мали суто церемоніальну функцію. Шамани використовували їх, щоб виганяти злих духів, закликати дощ, сонячну погоду і багатий урожай на полях. Найважливіші приклади японських синтоїстських масок належать до періодів Камакура (1185–1333) і Муроматі (1333–1573). За припущенням артдилерів, на сьогодні подібних масок збереглося близько 7000 примірників.

Зараз у колекції містера Соломона перебуває понад 60 екземплярів старовинних японських масок. Колекціонер намагається купувати маски з високою якістю різьблення, де особлива увага приділяється емоційному виразу обличчя зображеного персонажа, віку і стану предмета. 

Походження старовинних синтоїстських масок важче визначити, оскільки далеко не всі з них підписані й датовані майстрами. Джеррі особливо подобається патина і те, як знос поверхні та забарвлення маски можуть розповісти про її історію та вік. У японських масках і цубах самурайських мечів колекціонер знайшов шедеври, яких він не зустрічав практично в жодній іншій культурі світу.